Дух, що тіло рве до бою - 26 Июля 2013 - Неофициальный сайт жителей Терновки
Воскресенье, 22 Январь 2017, 05:37Главная | Регистрация | Вход

Меню сайта

Календарь новостей

«  Июль 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Форма входа

Приветствую Вас Гость!

Поиск

Мини-чат

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » 2013 » Июль » 26 » Дух, що тіло рве до бою
Дух, що тіло рве до бою
00:05
Боротьба увійшла складовою частиною в життя на світанку людської історії, і пройшла різні шляхи розвитку, ставши бойовими мистецтвами і деякими видами спорту, відомими нам сьогодні.
Тренувальний процес в карате являє собою щось більше, ніж одягання в тренувальний костюм і відпрацювання ударів руками і ногами, як це уявляє собі більшість людей. Тренування є частиною щоденного життя.
Ось і в житті тернівського спортивного клубу «Фенікс», з тренером Зубер Валентином Дмитровичем (1 дан), заняття Кіокушинкай карате є таким самим щоденним атрибутом як їжа і сон. Не дивлячись на пору року, та день тижня вони загартовують свої тіла та розум, а також дух, сміливо йдучи шляхом воїна, шляхом Будо. Навіть влітку, коли наступає пора відпусток, каратеки з Тернівки не лежать під сонечком, насолоджуючись життям. Вони брали участь у 33-му Українському літньому таборі з Кіокушин карате «Дніпро-2013», який проходив з 04 по 07 липня 2013 року, на базі оздоровчого комплексу «Гірник» у смт. Орлівщина.
Цьогоріч у тренувальному процесі під керівництвом офіційних Бранч Чифів МОК шиханів Анатолія і Віктора Матюшиних брало участь 140 представників з 28 тренувальних залів України.
Встаючи ще вдосвіта, коли ранкове сонце тільки починало виглядати з-за горизонту, спортсмени збиралися на перше з чотирьох тренувань, які чекали на них кожного дня. В сутінках, на асфальтованій площадці, були чітко видні силуети в свіжо-білих кімоно, промоклі наскрізь від поту, що сумлінно відпрацьовували нескінченні комбінації у «боротьбі з тінню». Здалеку, через сутінки, рухи були майже непомітні, проте громогласний «кіай», що був схожий на рик сотні левів гучно розносився потужним відлунням над кронами сосен на багато сотень метрів.
В обід, коли сонце безжальне до усього, світило своїми спопеляючими променями, на каратистів чекало ще два тренування. На них усі спортсмени не відчували часу та простору, немов у стані повного резонансу, усі як один рухалися і навіть дихали. Піт стікав струмками з голови до п’ят, і кімоно здавалося неймовірно важким від нього, а крапля поту, що попадала на розпечений, немов вулканічна лава асфальт, зразу випаровувалася.
На закінчення дня чекали вечірнє тренування, а також нічне тренування, що є апогеєм літнього спортивного табору, до якої кожен каратека, який хоче насправді випробувати себе, готується протягом року. З 00.00 до 02.00 на тому самому асфальтованому майданчику вишикувались більше сотні каратистів. У непроглядній темряві на довжину руки майже нічого не було видно, і лише небо традиційно, як по сценарію, щорічно, відкрило зорі, що ясно світили. Відчуття темряви лише загострило усі рецептори, і дихання, а навіть серцебиття кожного, що там був склалися докупи. Працюючи як один живий організм, спортсмени не відчували, що вони з різних регіонів і клубів, рух першого був таким самим як рух останнього. Десять тисяч рухів, це подолання і пізнання Духу Кіокушинкай до якого прагне кожен, хто практикує цей вид карате.
Наприкінці спортивного табору відбулася серія непростих випробувань на здобуття нових майстерських та учнівських ступенів, у яких приймали участь Зубер Валентин Дмитрович та Кузяєв Максим. Першим з заключних випробувань на здобуття нового ступеню був кіхон – демонстрація володіння на належному рівні технікою. Все це відбувалося під палючим сонцем, не шкодуючи нікого вводилися усі нові й нові комбінації. Починаючи з білого і до чорного поясу усі як один показували, хто на що здатен. Спостерігаючи за цим процесом починаєш розуміти – ось воно, бойове мистецтво на все життя, люди від 5 до 69 літ в однаково важких умовах, зі своїми труднощами, сумнівами та переживаннями. Проте усі гідно витримали цей етап випробування.
Фінальним випробуванням звичайно були спаринги. І ось тут кожен зміг себе проявити достатнім чином, бо спаринги в Кіокушинкай карате проводяться у повний контакт з мінімумом захисного спорядження, а то й зовсім без нього. Валентин Дмитрович проходив випробування на здобуття майстерського ступеню 2 дан, отже цей непростий тест був ще складнішим, його супротивники були на 20-25 років молодшими, теперішні призери чемпіонатів області, України та Європи, вони не давали ніяких поблажок. Але і в цій ситуації Зубер Валентин Дмитрович не схибив і немов переродився, ставши на 20 років молодше, гідно протистояв чемпіонам. Після того як тернівський сенсей гідно провів призначені 30 боїв, шихани залишилися задоволені рівнем підготовки. Все завдяки тому, що Валентин Дмитрович тренувався по 6 разів на тиждень не залежно від роботи на шахті «Самарська».
Максим Кузяєв синхронно зі своїм тренером з доблестю пройшов важке випробування і не схибив, перемігши у майже усіх поєдинках. Все завдяки працелюбству та цілеспрямованості, що проявив Максим йдучи по шляху пізнання абсолютної істини, що є Кіокушинкай.
Від щирого серця поздоровляємо Зубер Валентина Дмитровича із здобуттям рівня 2 дан (чорний пояс), та Кузяєва Максима із здобуттям 4 кю (зелений пояс). Бажаємо подальшого стрімкого прогресу у тренуваннях та нових вдячних учнів!
Просмотров: 511 | Добавил: fenix100 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2017 |